Тільки поверхневі люди не судять по зовнішності (О.Вайльд)
Читаючи слово «мода» /«la mode»/ «fashion» (потрібне підкреслити), відразу на думку приходять довгоногі біляві моделі, примітивні фільми про «зірок з сусіднього села божественної краси» і , ймовірно, мешти на високих підборах. Та чи в цьому мода? Чи може модне видання бути новинно-аналітичний порталом? І чи взагалі маємо ми право називати засобами масової інформації та комунікації інформаційні острови суконь, брязкалець і дамських сумок? Чи закінчується мода на вищеперерахованих елемантах вбрання, ми зациклюватись не будемо. А от ствердити, що fashion-видання є повноцінними інформаційно-аналітичними порталами, спробуємо на прикладі онлайн-версій найвідомішого та найавторитетнішого журналу в світі моди(прошу зауважити, саме моди, а не домогосподарок чи «школярок-переростків») Vogue.
Мережа видання налічує 18 національних версій та одну регіонального масштабу у всьому світі. Центральний – США, найавторитетніший – Франція, представник на території Східної та Центральної Європи- Росія. Тож, звернемо свою увагу на американський та російський сайти журналу.
Мережа видання налічує 18 національних версій та одну регіонального масштабу у всьому світі. Центральний – США, найавторитетніший – Франція, представник на території Східної та Центральної Європи- Росія. Тож, звернемо свою увагу на американський та російський сайти журналу.
Американський аристократизм у демократичній обкладинці
Перш за все, варто зазначити, що сайт видання не є його онлайн-версією, а фактично окремий інформаційний острів у архіпелазі одного видання. Та все ж окремі публікації з паперової версії потрапляють на сторінки Інтернету.
Розпочнемо з дальшого від нас у просторовому вимірі видання зі США(але при цьому набагато демократичнішому і доступнішому, аніж російський еквівалент).
Сайт виконаний у трьох кольорах: чорний, білий та червоний і повністю повторює дизайн шрифтів паперового видання. Відкриваючи головну сторінку, Ви одразу ж побачите велику(на усю сторінку екранного вікна) рекламу нового проекту Видавничого дому Condé Nast (зазвичай це альбомного типу книги про журнал чи людей, що мають до нього пряме відношення) або ж анонс головного матеріалу місяця (журнал виходить один раз на місяць).
Рубрикація сайту, звичайно ж, відмінна від рубрик паперової версії. Основними розділами є:
§ Fashion
§ Collections
§ Parties
§ Culture
§ Videos
§ Magazine
Fashion – розділ присвячений щоденним модним тенденціям. Читач може розраховувати на короткі інформаційні матеріали, зміст котрих можна використати щодня. Хоч розділ важко назвати колонкою порад, та все ж аналогію можна провести, адже мова матеріалів максимально проста і доступна. Як і власне продукція, котру приховано чи відкрито рекламують – її може придбати чи не кожен громадянин США, котрий не є безхатченком. Це є своєрідною особливістю американської версії журналу, адже акцент не на високій моді та екстримальному вбранні, а на тому, чим користуються люди у будні, на роботі і навіть на прогулянці з своїм собакою. Російське видання цього розділу немає і нічого подібного читачеві не представляє.
Розділ складається з таких підрозділів:
o Vogue Daily (короткі інформаційні повідомлення з усіх сфер, що висвітлюють у журналі)
o 10 Best Dressed (фото 10 найкраще, на думку редакції, вбраних людей різних соціальних вікових та статевих категорій і паралельне голосування користувачів сайту на найвдаліший образ у десятці) – ефект впливу людини на хід подій
o Guides (повністю візуалізований підрозділ, що має на меті максимально доступно розтлумачити модні тенденції кожному читачеві + анонси майбутніх соціально важливих модних подій та заходів) – акцент на світлинах
o Beauty (інформація, аналіз та презентація продукції для тіла, шкіри та волосся) – акцент на важливості доглянутості, що для американського суспільства є важливим комерційно вигідним ходом
o Most Wanted (своєрідні короткі рецензії на одяг, взуття та аксесуари ) – вибір редакції зазвичай зупиняється на доступних для суспільства речах або ж тих, еквіваленти яких можна знайти у звичайних магазинах типу «Wal-mart»
o 5 Days 5 Looks 1 Girl (унікальна рубрика сайту – фотографії наборів одягу та короткий блогового стилю написання коментар щотижня від іншої людини, котра не є знаменитістю, але має гарний смак і готова ним поділитись з іншими ) – створюється враження максимальної наближеності журналу до своїх читачів + можливість самому створити цілий підрозділ на сайті улюбленого видання
o The Verdict Is In (найважливіші тренди сезону від редактора модного відділу журналу) – ще один шлях помістити рекламу у видання без помітки «реклама»
o Topics (своєрідний систематизатор матеріалів сайту за окремими темами) – обираючи цікаву для себе тему, Ви автоматично отримуєте набір лінків на публікації, що тим чи іншим чином стосуються її, тобто ще один із видів внутрішньої навігації, що створює ефект енциклопедичності сайту
Цей розділ розраховний на середньостатистичного громадянина країни, котрий цікавиться модними новинками і тенденціями, але не обов’язково настільки матеріально забезпечений, щоб купувати одяг «щойно з подіуму», а може знайти для себе відповідники серед доступних йому речей. Таку стратегію обрали ще у 80-тих роках, і вона дала результат: кількість постійних читачів зросла у декілька разів.
Collections – чи не єдиний розділ сайту, котрий навряд чи буде практично використаний середньостатистичним читачем. Це територія подіумної моди.
Підрозділи:
o Collections Home (найбліьш інформаційно наповнений підрозділ – світлини та аналіз експертів нових колекцій) – тут з’являються відносно великі та розгорнуті статті, що аналізують кожну окрему колекцію за кількома критеріями від традицій марки до нововведень дизайнера, та яким чином це відображується у цілому образі, котрий нам продиктовано. Ще один спосіб наблизити до «високої та незрозумілої» моди кожного читача, розтлумачивши йому усі деталі та особливості.
o Previews (короткі анонси мабутніх колекцій та показів з коментарем експерта та одним-двома фото) – цей підрозділ несе гасло «з Vogue ви попереду майбутнього» - чим не причина надати перевагу саме цьому виданню?
o Accessories (відповідник попереднього підрозділу, однак спрямований саме на аксесуари, а не увесь образ уцілому)
o LATEST COLLECTIONS (підрозділ, що надає читачеві шанс побачити найсвіжіші колекції)
Collections розраховний на читача менш-більш підготовленого та обізнаного, адже аналітичність матеріалів буде зрозуміла за умови хоча б якоїсь інформаційної бази з цього питання. Цей розділ створює образ авторитетного видання, що не просто говорить як краще носити джинси, а грунтовно та якісно висвітлює і тлумачить модні тенденції.
Parties – стереотипна, але комерційно вигідна частина сайту (реклама хоч товару, хоч людини завжди приносить гроші в редакцію). Усі глянцеві журнали так чи інакше висвітлюють життя відомих та багатих світу цього. І хоча Vogue не акцентує свою увагу на «жовтих» деталях життя знаменитостей, все ж має окрему рубрику присвячену їх публічному життю. Окрім цього, ця рубрика є історичною для видання, адже спочатку воно створювалось як світський часопис Нью-Йорку. Та все ж акцент на менш-більш елітних подіях або ж благодійних акціях, а тому шансу побачити чиїсь порвані штани як приклад фоторепоражу, при відвіданні цієї сторіки у Вас не буде.
Підрозділи:
o All Parties (фото- та текстові репортажі про світські заходи) – матеріали, що можуть створити необхідний образ благодійника та мецената
Акцент матеріалів, окрім хронологічного та подієвого репортажу, також і на зовнішньому вигляді присутніх від похвали стильного та вдало підібраного туалету до нищівної критики явного несмаку та недоречності в одязі чи аксесуарах. Певним чином це повертає читача у час королівських райтів, де кожна деталь мала бути продуманою та виваженою, це вже натяк на традиціоналізм як характеристику якісних медій.
Culture – характерний розділ видання, що демонструє його обізнаність не тільки в справах одягу та інших речей, що зазвичай цікаві тільки жінкам, а й у сфері духовній: рецензії, огляди, матеріали мемуарного характеру, що наближають читачів до мистецтва. Саме тут Ви зможете знайти розгорнуті статті та справжню аналітику, от тільки замість політиків та економіки в центрі - архітектура, музика, кіно, телебачення, книги.
Культура у Vogue представлена такими підрозділами:
o Film & TV (розгорнуті, але доступні рецензії на найвідоміші або ж ті, що варто переглянути, кіно та телефільми)
o Art (висвітлення та аналіз відомих чи не дуже мистецьких подій, від відкриття невеликої фотовиставки до онлайн-екскурсії по унікальному музею чи галереї)
o Theater (відгуки та рецензії на найрізноманітніші вистави, що мали місце у дуже різних за стилем та рангом залах, від Централ Парку до Бродвею та Національної Опери)
o Music (особливість сайту: Ви не знайдете звичних рецензій на нові альбоми, навпаки - швидше на давно забуті та нікому невідомі унікальні музичні явища, окрім цього, Ви дізнаєтесь, якою музикою надихаються видатні генії світу моди. + Band of the Weekend – щотижнева рубрика, присвячена одному музичному гуртові, котрий, на думку редакції, налаштує Вас на правильний настрій наступних сім діб)
o Homes (поради як оригінально прикрасити своє помешкання, інформація про модні тенденції інтер’єру та опис осель авторитених людей у світі моди)
o Travel (класична рубрика подорожніх нарисів у легкому для сприйняття виконанні з окремими акцентами на fashion-деталях)
Videos – аудіовізуальна частина сайту. Короткі відеосюжети та рекламні ролики + репортажі зі заходів, організованих редакцією. Мета найбанальніша – створити ілюзію перебування серед селебрітіс та їх близькості до кожного читача.
Підрозділи:
o Vogue Diary (власний відеоконтент видання: подорожні репортажі, ексклюзивні інтерв’ю, процес зйомки обкладинок паперового видання, відеотрансляції заходів, організованих редакцією)
o Collections (короткі відео summary з модних показів)
Magazine – розділ, присвячений власне самому журналові. Дайджест усіх публікацій та інформація про додаткові проекти редакції. Це чи не єдиний зв’язок із паперовим виданням, оскільки усі інші матеріали сайту є ексклюзивними і не публікуються у журналі.
Підрозділи:
- Cover Story (головна тема журнального номера)
- Features (архів журнальних статей)
+
§ INTERNATIONAL - функції онлайн-підписки на паперове видання, її подовження, інформація про акції довкола підписки та міжнародна підписка на журнал.
Окремим розділом виділена реклама на сайті – Promotions, оскільки будь-яка (неприхована) реклама в матеріалах чи коментарях суворо заборонена.
Особливість сайту - унікальний розділ – Voguepedia, що є своєрідною енциклопедією істориків моди. Достовірну інформацію про найважливіші постаті та явища в світовій fashion-індустрії можна знайти у пошуковій системі розділу, котра оснащена функцією роздільного пошуку за категоріями : designers, brands, models, personalities, beauty.
Інтерактивність.
Сайт має розвинену внутрішню мережу посилань на подібні чи пов’язані між собою матеріали. Внизу сторінки висвічуються найбільш популярні публікації серед відвідувачів сайту. На сайті розміщені зовнішні посилання на представництва видання у соціальних мережах та канал на відеосервері YouTube. Також можна «перейти» на веб-сторінки інших національних відповідників та проектів Видавничого Дому Condé Nast. Кожну публікацію можна коментувати та поширювати серед інших юзерів Інтернету. Доступна функція RSS та онлайн-розсилки новин. Кожен із підрозділів має свої внутрішні голосування. Особлива функція – Lightbox. Це такий собі альбом для натхнення – Ви маєте змогу зберігати усе, що зацікавило Вас на сайті, у цьому альбомі, сортуючи його за тематикою чи іншими критеріями. Однак, дивним є факт відсутності форуму та блогів(натомість вони є родзинкою російського сайту журналу).
Мультимедіа
Сайт головним чином розрахований на візуальне сприймання інформації, а тому насичений світлинами, презетаційним матеріалом та відеозаписами. Натомість дизайн досить простий та класичний, виконаний у 3 кольорах: білий, чорний та червоний. Стиль шрифтів абсолютно зберігається з паперового видання. Усі відеозаписи подані у найвищій якості.
Мовні критерії
Мова матеріалів проста, доступна, але вишукана. Стиль легкий для сприйняття, але не «вуличний». Середня довжина речень – 11-13 слів. Заголовки зазвичай розгорнуті, часто використовуються відомі ідіоми та перифрази, створені на їх основі. Текст часто символічний та небуквальний. Звичайний формат публікації – 3 абзаци по 10 рядків у кожному. Текст не щільний, читабельний. Підрубрики та імена авторів подані курсивом.
Vogue Russia або як східні сусіди з комуністів в бояри повертаються
Російський відповідник - один із наймолодших серед національних версій, та тим не менш охоплює чи не найбільшу територію розповсюдження, адже розрахований на російськомовне населення Східної та частково Центральної Європи. Однак, якщо паперова версія більше нагадує цілковиту копію американської, з єдиною різницею – культом російського хутра і «богеми», то інтернет-версія абсолютно відмінна.
Російський сайт Vogue на відміну від американського оригіналу скупий на великі рекламні банери і навіть власне лого непомітно помістив у верхній правий кут вікна. Варто зазначити, що сам напис малого розміру, і не викликає до себе стільки уваги як мав би. Однак зберігається кольорова гамма: чорний, білий та червоний. Окрім звичного поділу на 7 великих рубрик, сайт має 9 додаткових, котрі висвітлені окремою стрічкою під головними. Сама рубрикація сайту також інша.
Головні рубрики:
o Vogue Daily (світські новини, новини індустрії моди, короткі текстові повідомлення + світлини)
o Подиум («чиста мода»: репортажі та звіти про покази і презентації, насиченість фотографіями)
o Блоги (родзинка сайту, котрої не має американський оригінал, – щоденники відомих, впливових і стильно вбраних)
o Vogue TV (відеозвіти та репортажі з подій, які висвітлює видання)
o Тенденции (поради та новини стосовно модних і не дуже речей нового сезону) – яскрава відмінність з американською версією – акцент на відомих брендах, що доступні, може, 1 % населення Росії
o Красота (відео, текст та світлини, що стосуються косметичного світу)
o Журнал (дайджест матеріалів з журналу + архів номерів)
Додаткові рубрики:
o Индустрия (розлогі статті про світ моди «з середини»)
o Украшения (короткі матеріали про новинки серед прикрас та аксесурів) – фактично рекламна інформація про той чи інший магазин/дизайнера
o Выход в свет (світська хроніка походеньок російських та закордонних знаменитостей) – якщо в американскому варіанті у розділі «Вечірки» акцент на благодійних чи соціально важливих подіях, то російський сайт пропонує Вам хроніку гламурних гулянок
o Q&A (рубрика запитань від читачів та відповідей від експертів) – чергове нововведення російських vogue-журналістів
o Shopping (найкращі за версією редакції речі, що вартує мати в себе в шафі, і знову ж акцент на дорогих та малодоступних речах)
o Выбор vogue.com (обрані редакцією найбільш доречні саме сьогодні речі, їжа та навіть дивізи дня)
o Кто есть кто (своєрідний аналог Voguepedia, також поділений на підрозділи: « Дизайнеры. Музы. Редакторы. Модели. Марки. Фотографы.», алфавітний покажчик, порейтингова система пошуку, ТОР 10 - таблиці )
o Vogue café (чергове нововведення російського еквіваленту журналу – реальне та віртуальне «модне» кафе: рецептура, світлини з вечірок та кулінарні поради від шефа Vogue café в центрі Москви) – але середньостатичному росіянинові дзуськи покуштувати цих смаколиків, адже розраховані вони на людей далеко не робітничого класу.
Інтерактивність
Як і в американському варіанті, у сайту добре розвинена внутрішня мережа посилань та вихід на найвідоміші соціальні мережі. Онлайн-розсилка новин, можливість перегляду архівних номерів(але тільки частину матеріалу). Відсутня функція Lightbox та RSS. Рубрика most wanted включає в себе найбільш популярні та коментовані матеріали, і розміщене це вікно в нижній лівій частині сторінки. Сайт пропонує ряд інтерактивних опитувань, посилання на інші національні сайти журналу та проекти Видавничого дому Conde Nast у Росії. Також збережена функція коментування і поширення матеріалів серед користувачів Мережі, але немає заборон на рекламні повідомлення, як це має місце в американському варіанті.
Мультимедіа
Сайт насичений світлинами та відео + рухома реклама, однак немає масштабних презентаційних чи відеореклам, як це пропонує американський відповідник. Реклама розміщена поруч зі звичайними матеріалами - окремого розділу, як у Vogue USA немає. Спостерігається збереження шрифтів із паперовим оригіналом, але для кожного розділу шрифт інший, курсив використовується для підпису світлин та відео і часом заголовків публікацій.
Мовні критерії
Мова публікацій російська зі вставками французьких та англійських відомих слів чи висловів з натяком на вишуканість та елегантність. Майже відсутня розмовна лексика. Речення значно довші за представлені на американському сайті. Середня кількість слів – 15-20. У матеріалах активне використання цитат. Власне статті на сайті майже відсутні(окрім рубрики «Индустрия»), натомість переважають короткі інформаційні повідомлення та візуальна інформація.
Отже, як бачимо, є ряд базових відмінностей між сайтами.
1. Різна система рубрик та підрубрик
Особливо вартий уваги факт відсутності розділу «Культура» на російському сайті, що виглядає дещо дивним, адже у журналі зазвичай культура представлена як мінімум рецензіями, інтерв’ю та хоча б однією інформаційно-аналітичною статтею (зазвичай, присвяченою балетові чи літературі, котрими так пишаються наші східні сусіди). Натомість російська версія має ряд унікальний рубрик, як до прикладу, Vogue Café чи Q&A.
2. Блогосфера
Якщо для російського сайту журналу блоги є чи не найголовнішою рубрикою(це друга рубрика, де представлені повноцінні матеріали за обсягом), то американський «брат» не має щоденників у принципі. То є дивним фактом, зважаючи на популярність та високий рівень довіри до блогерів на Заході.
3. Висвітлення реклами
Обидва сайти насичені найрізноманітнішою рекламою, але прослідковується дуже велика різниця у її висвітленні. Якщо американський варіант має окремий розділ для реклами та заборону подавати будь-які повідомлення рекламного характеру у коментарях, то російський сайт наповнений рекламою незалежно від рубрики і часто без будь-яких позначень, що це не є звичайна інформація.
4. Мовні відмінності
Видання попри свою авторитетність та знаність у світі, все ж не є політичним чи економічних ЗМІ, а тому мова і стиль публікацій відрізняється легкістю та доступінстю для сприйняття. Однак найбільша різниця у кількості слів вуреченні: американський сайт подає зазвичай 11-13 слів, що є стандартом для західної журналістики(тож речення досить короткі, навіть попри використання артиклів як особливості мови). Натомість російські матеріали хоч коротші, але речення значно довші(15-20 слів), що ймовірно, мають на меті викликати ефект повернення до стандартів російського письмового мовлення попередніх століть (вважай інтелігенції й аристократів).
5. Акценти у матеріалах
Це чи не найбільша відмінність видань. Адже Vogue USA є демократичним та загально доступним журналом у США (його вартість не перевищує 5$ навіть на «особливі» номери) і, окрім високої моди та світського життя Нью-Йорку, подає ряд матеріалів, що будуть зрозумілими і цілком корисними для жителів віддалених містечок на півдні країни. Таким чином авторитетне видання, що вже є визнаною «якісною пресою» в світі моди, виконує головний принцип, поставлений у середині 1980-тих років, редактором Анною Вінтур – «Мода в маси». Натомість російський еквівалент, незважаючи на свій юний рік, робить акцент саме на заможному читачеві (ціна російськомовного видання в Україні – 40-60 грн. залежно від наповнення видання). Ця ж тенденція зберігається у віртуальних виданнях: реклама, новини та світлини російського сайту розкажуть Вам про всесвітньо відомі бренди, магазини, яких зачасту можна знайти не ближче, ніж на вулицях Мілану. Таким чином американське елітне видання має в рази більші тиражі та кількості читачів, коли російське - залишається ледь не «подарунковим альбомом».
Та все ж є ряд подібних характеристик, за котрими можна відразу ідентифікувати інтернет-видання, як «дітей однієї матері».
1. Перевага коротких інформаційних матеріалів
Попри немалу кількість сторінок (не менше 100 на 1 номер і до 758 сторінок у Vogue USA від вересня 2011 року) та розміщення на них розгорнутих матеріалів, з натяком на аналітику і часом навіть художню публіцистику, сайти обох версій надають перевагу коротким інформаційним матеріалам, що легко сприймаються читачем і, котрі можна густо розбавити світлинами та відео.
2. Акцент на візуальній інформації
Реклама та поширення певного типу товарів серед аудиторії журналу є чи не головним із завдань видань такого типу. Тому цілком закономірна велика кількість відео та фото-матеріалу на сайтах.
3. Подібність дизайну
Хоча є ряд відмінностей у зовнішньому вигляді сайтів все ж Ви одразу зрозумієте, що перед вами одна мережа - за дизайном, кольорами та шрифтами, котрі мають міцний зв’язок із паперовою версією, що можна розцінувати як замах на статус авторитетного та впізнаваного медіа.
4. Насиченість рекламою
На головній сторінці ресурсу, на головній сторінці кожного розділу та на головній сторінці кожного підрозділу, окрім анонсів публікацій, обов’ яково присутня реклама хоча б самого ж журналу, а саме підписки на нього.
5. Розвинена внутрішня мережа посилань
Подібні та тематичні матеріали, схожі архівні статті та серії фотографій – усе це можна знайти без пошукової системи, а просто в нижній частині вікна під публікацією. Сайти пропонують можливість прямого переходу від однієї до іншої національної версії видання та навіть сестринських проектів чи представництв у соціальних мережах. Можливість онлайн-підписки та розсилки новин зі сайту, коментування та порення інформації через Інтернет – Ви перебуваєте у fashion-банку, персонал якого готовий допомогти Вам якнайкраще витратити свої гроші чи вільний час на «красу».
Так чи інакше,а спеціалізовані видання вже давно увійшли в загальний вжиток і потроху навіть витісняють універсалізовані ЗМІ, в тому числі й модні часописи. І не важливо вірите Ви в силу моди чи вважаєте це забавкою для багатих домогосподарок, все ж вона має міцний вплив на усіх. Бо чомусь Ви обрали саме цю сорочку і купили...А перед тим, рік чи два, люди, що готували новий номер(чи оновлення для інтернет-версії) серед 30 інших світлих сорочок у лінійку обрали саме цю. Що стала прототипом і Вашої, і не важливо пошили її у модному Домі Giorgio Armani чи на швейній фабриці в Червонограді, саме ці «лінійки» обрали для Вас, і зараз Ви сидите за своїм столом у них, чи «вони» спокійно чекають завтрашнього дня у Вашій шафі, доки журналісти цього типу видань вишукують нові теми та тренди =)
Немає коментарів:
Дописати коментар